Розглянуто проблеми розвитку права власності на землю, форми власності аграрного сектора та їх вплив на використання земельно-ресурсного потенціалу України, економічні механізми управління земельними ресурсами. Висвітлено особливості грошової оцінки меліорованих земель у процесі зміни власності на землю, обгрунтовано необхідність створення економіко-правових механізмів з метою організації раціонального використання сільськогосподарських земель. Проаналізовано соціально-економічні проблеми інвестування у відтворення земельно-ресурсного потенціалу в аграрній сфері. Визначено оптимальні розміри аграрних підприємств у системі економічного механізму господарювання.

Узагальнено результати досліджень сучасних проблем формування земельних відносин у системі правових та екологічних механізмів господарювання. Розглянуто питання розвитку інституціональних аспектів управління земельними ресурсами, їх охорони та раціонального використання в Україні, Білорусі, Молдові та Росії.

Досліджено економіко-екологічні та соціальні переваги грунтозахисної системи землеробства на підставі узагальнення та комплексної оцінки практики застосування унікального агрономічного експерименту за умов реформування аграрної економіки на прикладі Полтавського регіону та сільськогосподарського акціонерного товариства "Обрій" Шишацького району Полтавщини.

Розглянуто сучасні тенденції та перспективи розвитку гуманітарної сфери України, основні підходи та принципи її організації відповідно до структури нового геополітичного й економічного простору Європи та світу. Значну увагу приділено дослідженню питань місця і ролі гуманітарної сфери у розбудові держави, проблемам зайнятості та ринку праці в гуманітарній сфері України, а також аналізу міжнародного досвіду державної підтримки гуманітарної сфери.

Розроблено теорію, методологію та обгрунтовано методику еколого-географічного аналізу й оцінювання інтегративної геосистеми суспільство - природа на базі картографічного моделювання. Поглиблено поняття екологічної географії, яке відповідає новому конструктивному напряму географічної науки. Викладено системну концепцію еколого-географічного картографування та його методичні основи. Укладено систему карт результатів еколого-географічного аналізу й оцінювання: структури та організації (карти екологічного потенціалу природного та соціально-економічного середовища та наслідків суспільно-природної взаємодії), функціонування (конструктивно-географічні карти пошуку збалансованого вирішення екологічних і соціально-економічних проблем розвитку регіонів) інтегративної геосистеми суспільство - природа. Запропоновано картографічне забезпечення основних етапів державної екологічної політики в Україні на підставі створення картографічного антропоекологічного моніторингу навколишнього середовища як складової частини державного екологічного моніторингу.

Розглядаються питання забруднення навколишнього середовища та екологічної політики за допомогою методів мікроекономіки. Автор пропонує таку економічну структуру, яка може бути основою вирішення багатьох практичних проблем у галузі екології. Особлива увага приділяється структурі стимулів, яким підлягає суб'єкт екологорегулюючих рішень внаслідок ринкового механізму державних регулюючих актів.

Розглянуто проблеми, пов'язані з підвищенням ефективності природокористування та охорони довкілля за рахунок залучення до господарського обігу відходів виробництва та споживання. Висвітлено питання удосконалення нормативно-правового, організаційно-економічного, наукового, інформаційного, кадрового забезпечення діяльності в сфері управління з відходами. Розглянуто напрями підвищення техногенно-екологічної безпеки за рахунок екологічно коректного поводження з відходами, а також питання розвитку ресурсоощадних технологій, устаткування та обладнання з переробки відходів для їх впровадження в Україні, залучення інвестицій у даний процес.

Розглянуто різні аспекти проблем використання усіх видів природних ресурсів, інвестування в охорону навколишнього природного середовища, зниження техногенного ризику та економіко-екологічних збитків у випадку виникнення надзвичайних ситуацій. Висвітлено сучасний стан у сфері використання регіональних природних ресурсів, заходи щодо підвищення ефективності їх застосування у різних галузях промисловості і, особливо, у потенційно небезпечних виробництвах. Проаналізовано напрями і принципи природоохоронної діяльності щодо підвищення рівня екологічної безпеки та забезпечення належної якості природного середовища.

Представлені результати комплексного дослідження сукупності проблем економіко-екологічної оцінки земель в межах регламентованих територій, визначено її суть і місце в системі раціонального природокористування. Вдосконалені технологічні схеми і розроблені моделі створення і практичного використання економіко-екологічної інформаційної бази.

Методичні рекомендації запропоновано для практичного використання щодо формування регіональних програм конверсії військового виробництва. Вони визначають мету, завдання, принципи, етапи розробки програми, надають рекомендації щодо вибору пріоритетів та пропозиції до механізму реалізації програми. Проаналізовано підпрограми регіональної програми конверсії військового виробництва, а саме: економічного розвитку конверсійних підприємств; використання конверсійних технологій; перепідготовки і працевлаштування робітників; приватизації та реструктуризації, а також оздоровлення навколишнього середовища.

Обгрунтовано загальні методологічні підходи до комплексної оцінки господарського освоєння водноресурсного потенціалу у вирішенні питань розвитку і розміщення продуктивних сил. Наведено характеристику водних ресурсів України, районування її території за рівнем забезпеченості водними ресурсами, визначено вимоги до оцінки води, яка використовується для різних цілей. Розкрито критерії та показники ефективності використання водних ресурсів у галузях економіки та основні методичні підходи до прогнозування раціонального використання, охорони і відтворення водноресурсного потенціалу.

Рассмотрены проблемы оценки и процессы, связанные с прогнозированием и оптимизацией качества природных экосред (воздушной, почвенной и водной), в частности, процессы массопереноса, массообмена, водно-физические, гидролого-гидрохимические, а также процессы, связанные с эффектом Горева - Казанцева. Проанализированы вопросы формирования и режим мелиоративно-гидрохимической обстановки, приведены нормативные (лимитирующие) показатели качества среды обитания.

Приведены результаты реализации прогнозирования и оптимизации, методика расчета гидрохимического баланса, результаты долгосрочного и оперативного прогнозирования, его результаты. Предложена унифицированная методика оптимизации качества воздушной, водной и почвенной сред обитания, стандартизированных и уникальных мелиоративно-водохозяйственных систем и объектов в качестве универсального, доступного, мобильного, радикального, не требующего капитальных вложений способа повышения эффективности гидромелиораций, решения задач, связанных с влиянием на воздушную, водную и почвенную среды дренажного стока, сельскохозяйственного производства, промышленности, коммунального хозяйства, добычи, переработки и использования минерального и органического сырья.

Изложены теоретико-методические положения проблем воспроизводства и искусственного пополнения водных ресурсов. Предложены возможности использования сточных вод в сельскохозяйственном производстве - для орошения и обводнения. Определены понятия о сточных водах, требования к ним, оценка возможностей использования, микробиологические особенности, эколого-экономическая эффективность. Выполнен анализ опыта реализации воспроизводства водных ресурсов и почвы в сельском хозяйстве, в частности, решения проблем охраны воды и почвы при орошении земель сточными водами городов и животноводческих комплексов, формирования гидрогеолого-мелиоративной обстановки на массивах орошения очищенными стоками Киева, Харькова, Кривого Рога и Донецка. Разработаны основные направления повышения эффективности использования и воспроизводства водных ресурсов, предложена методика формирования централизованных управляемых водоохранных комплексов, совершенствования экономического механизма рационального водопользования. Рассмотрены основные принципы формирования хозяйственного механизма регионов, экономическая оценка водных ресурсов.

На основании районирования Черноморского побережья Украины по видам народнохозяйственного освоения территории (сельское хозяйство, промышленно-коммунальные агломерации, рекреационная деятельность) даны оценки уровней антропогенных нагрузок на побережье. Приведено сравнение общих объемов бытовых, промышленных и речных стоков по объемам содержащихся в них загрязнителей.

Викладено результати дослідження земельно-ресурсного потенціалу України, подано теоретико-методологічне обгрунтування комплексної оцінки земель як природного ресурсу. Показано місце і роль земельних ресурсів в економічному потенціалі держави, визначено земельний фонд як об'єкт державного управління і земельних відносин. Викладено результати оцінки ефективності сучасного цільового використання і грошової оцінки основних категорій земель, їх екологічного стану, причин та наслідків деградації грунтового покриву. Дається наукове обгрунтування пріоритетних напрямків удосконалення економіко-правового і законодавчого забезпечення оптимізації використання та охорони земельних ресурсів.

Розглядаються сучасні тенденції та перспективи розвитку економіки України, основні підходи та принципи організації продуктивних сил країни відповідно до нового геополітичного і економічного простору Європи і світу. Значна увага приділена вивченню питань ресурсного потенціалу України, прогнозу макроекономічних показників розвитку і розміщення продуктивних сил галузей національної економіки. Досліджується структура національних економічних інтересів і стратегія їх реалізації в період трансформації економічної системи.

Досліджуються принципи, фактори, методи і досвід здійснення приватизаційних процесів в регіональному розрізі. Приватизація розглядається як засіб підвищення ефективності виробництва, пожвавлення інвестиційної, інноваційної діяльності та удосконалення структури народного господарства. Оцінюються економічні проблеми і соціально-економічні наслідки першого та другого етапів приватизаційного процесу в Україні. Досліджуються регіональні особливості розвитку форм і способів роздержавлення і приватизації та їх соціально-економічні наслідки. Розроблено теоретичні та методичні основи формування соціально орієнтованої моделі приватизації.

Розглянуто сучасні тенденції та перспективи використання природно-ресурсного потенціалу України, теоретико-методологічні проблеми формування ресурсної стратегії сталого розвитку держави за нових умов господарювання. Висвітлено основні підходи та принципи організації продуктивних сил держави відповідно до нового геополітичного і економічного стану держави та залежність їх розвитку від використання природної складової. Значну увагу приділено дослідженню питань еколого-економічної оцінки та ефективності використання природно-ресурсного потенціалу, описано структуру формування природно-ресурсних відносин в контексті нової еколого-економічної політики держави.

Розглядається широке коло актуальних питань використання природних ресурсів в регіонах України. Визначаються екологічні аспекти підтримки якості навколишнього природного середовища, ефективні засоби його охорони; проблеми вкладання інвестицій, проблеми розвитку економіко-правових напрямів підвищення техногенно-екологічної безпеки та використання можливостей функціонування потенційно небезпечного виробництва.